У Львові планують надати охоронний статус двом мозаїчним панно, створеним у 1964 році художником Миколою Кристопчуком. Йдеться про роботи «Львівські будівельники» та «Не забудьте пом’янути…», розташовані на фасадах будівель у центральній частині міста. Консультативна рада рекомендувала внести обидва твори до переліку об’єктів культурної спадщини. Новини Львівщини про збереження архітектури, мистецтва та історичних пам’яток також висвітлює Zaxid net.
Які львівські мозаїки можуть отримати охоронний статус
Рішення стосується двох панно, які вже понад 60 років є частиною міського простору. Перша робота – «Львівські будівельники» – розташована на бічному фасаді будинку на вулиці Стефаника, 16.
Друге панно має назву «Не забудьте пом’янути…» та міститься на будівлі на вулиці Каліча Гора, 8.
Фахівці розглядають ці роботи не як два окремі об’єкти, а як цілісний художній комплекс. Мозаїки розміщені у внутрішньому дворовому просторі та композиційно доповнюють одна одну.
Після рекомендації консультативної ради твори можуть бути внесені до переліку об’єктів культурної спадщини та отримати відповідний охоронний статус.
Мозаїки були дипломною роботою Миколи Кристопчука
Автором обох панно є львівський художник Микола Кристопчук. Він створив їх як дипломну роботу під час навчання у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, який сьогодні відомий як Львівська національна академія мистецтв.
Робота виконувалася під керівництвом відомого українського художника Романа Сельського.
Кристопчук належав до останнього випуску кафедри монументального мистецтва перед її закриттям радянською владою. Тому панно мають цінність не лише як художні об’єкти, а й як свідчення окремого періоду розвитку львівської мистецької школи.
Що зображено на панно «Львівські будівельники»
Перша композиція присвячена темі праці та розвитку міста. На ній художник зобразив п’ятьох робітників, а також конструктивні елементи та підйомні механізми.
Водночас у композицію інтегровані впізнавані архітектурні символи Львова. Серед них можна побачити міську ратушу, Оперний театр, Порохову вежу, Латинський кафедральний собор та вежу Корнякта.
Таким чином автор поєднав образи людей, які розбудовують місто, з його історичною архітектурною спадщиною.
Другу мозаїку присвятили Тарасові Шевченку
Інший характер має панно «Не забудьте пом’янути…». Центральне місце в його композиції займає образ Тараса Шевченка.
Поруч художник розмістив жіночі та дитячі постаті в українському традиційному вбранні. Композицію доповнює рядок із «Заповіту».
Львівські новини про можливе надання охоронного статусу цим роботам привертають увагу до монументального мистецтва 1960-х років, значна частина якого сьогодні потребує належного збереження.
Панно утворюють єдиний художній комплекс
Експерти консультативної ради наголосили на композиційному зв’язку між двома мозаїками. На їхню думку, роботи створюють своєрідний діалог між різними сторонами життя Львова.
«Львівські будівельники» уособлюють працю, розбудову та матеріальний розвиток міста. Натомість «Не забудьте пом’янути…» звертається до історичної пам’яті, української культури та духовної спадщини.
Саме поєднання цих мотивів дозволяє сприймати панно як один художній ансамбль, а не просто дві декоративні композиції на сусідніх будівлях.
Чому мозаїки вважають цінними
За висновками фахівців, обидві роботи є характерними прикладами монументально-декоративного мистецтва 1960-х років. Вони демонструють художні прийоми свого часу та водночас мають безпосередній зв’язок зі Львовом, його архітектурою й культурною історією.
Надання мозаїкам статусу об’єктів культурної спадщини має допомогти зберегти роботи Миколи Кристопчука як частину міського середовища та важливий зразок львівського монументального мистецтва другої половини XX століття.
