- Хто був останнім гетьманом України
- Історичний контекст
- Політична ситуація в XVIII столітті
- Життєвий шлях Кирила Розумовського
- Освіта і початок кар’єри
- Сходження до гетьманства
- Гетьманство і реформи
- Відновлення гетьманських прав
- Внутрішня політика
- Зовнішні відносини
- Скасування гетьманства і останні роки
- Життя після гетьманства
- Спадщина і значення
- Висновок
Хто був останнім гетьманом України
Коли ми задаємо питання, хто був останнім гетьманом України, відповідь, що найчастіше приходить на думку, це ім’я Кирила Розумовського. У цій статті ми докладно розглянемо його життя, політичну діяльність та значення для України.
Історичний контекст
Щоб краще зрозуміти, ким був останній гетьман України, варто спершу розглянути історичний контекст часів, у які він жив. Гетьманська Україна — це період, коли козацька держава перебувала в фазі відносної автономії в складі Російської імперії. Цей період характеризувався боротьбою за збереження автономії та національної самобутності в умовах зростаючого тиску з боку імперського центру.
Політична ситуація в XVIII столітті
- Петро I — знищення козацького самоврядування.
- Колицька війна — невдала спроба Швеції використовувати козаків у своїх задумах.
- Автономія — складна політична гра збереження прав козацької влади.
Життєвий шлях Кирила Розумовського
Кирило Розумовський народився 18 березня 1728 року в сім’ї сільського козака на Чернігівщині. Його шлях до гетьманства був несподіваним та стрімким.
Освіта і початок кар’єри
Завдяки своєму брату Олексію, який здобув прихильність імператриці Єлизавети Петрівни, Кирило здобув чудову освіту в Європі, що значно вплинуло на його погляди та майбутню політичну діяльність. Він навчався в Німеччині, Італії та Франції, засвоївши принципи європейського освітнього підходу.
Сходження до гетьманства
- Повернення до Росії та призначення Президентом Академії Наук.
- Здобуття титулу графа в 1744 році.
- Гетьманська інтронізація у 1750 році: 18-річний Розумовський обійняв посаду.
Гетьманство і реформи
Кирило Розумовський увійшов в історію як останній гетьман України, чия діяльність була спрямована на відновлення автономії.
Відновлення гетьманських прав
- Зміцнення влади гетьмана — зусилля були спрямовані на відновлення автономії, яка була суттєво обмежена в попередні роки.
- Реформи в судовій системі — заснування Генерального суду, підконтрольного гетьману.
- Освітні ініціативи — заснування шкіл та розвиток Глухівської школи співу.
Внутрішня політика
Кирило Розумовський прагнув зміцнити політичну владу, що виявлялося у його рішеннях щодо судової системи та навчальних установ.
Зовнішні відносини
У зовнішній політиці він співпрацював з російським урядом, намагаючись зберегти внутрішню автономію, що вдавалося не завжди через затягування та обмеження з боку імперії.
Скасування гетьманства і останні роки
У 1764 році за указом Катерини ІІ, гетьманство було скасовано, і управління територією перейшло до Малоросійської колегії. Кирило Розумовський був змушений відмовитись від влади, однак він залишився впливовою фігурою і мав дозвіл залишитися у Глухові.
Життя після гетьманства
- Будівництво палацу в Батурині.
- Продовження освітньої діяльності і меценатство.
- Зрілі роки присвятив землеробству та веденню господарства.
Спадщина і значення
Кирило Розумовський залишив значний слід в українській історії. Його дії щодо збереження автономії на тривалий час підтримували надії українців на відновлення державності. Він є важливою фігурою, яка демонструє складність відносин між Україною та Російською імперією в XVIII столітті.
| Аспект | Дії Кирила Розумовського |
|---|---|
| Внутрішня політика | Реформи судової системи, розвиток освіти |
| Зовнішня політика | Співпраця з Росією, зусилля по збереженню автономії |
| Культурна діяльність | Меценатство, розвиток культури |
| Спадщина | Підтримка національної ідентичності |
Висновок
Коли ми відповідаємо на питання, хто був останнім гетьманом України, Кирило Розумовський є безперечною відповіддю. Його діяльність та стремління до збереження автономії України зробили його важливою історичною постаттю. Хоч гетьманство офіційно завершилося у 1764 році, його спадок живе й досі, залишаючи суттєвий вплив на формування національної ідентичності та культурного розвитку України.






