Свердловина замість центрального водогону: що врахувати власнику будинку

Свердловина замість центрального водогону: що врахувати власнику будинку Цікаве

Автономне водопостачання – один з перших пунктів у списку робіт для кожного, хто будує будинок за містом. Центральні мережі є далеко не в кожному селищі, а там, де є, тиск і якість води часто залишають бажати кращого. Власна свердловина знімає ці питання: вода завжди є, її кількість не залежить від сусідів, а хімічний склад стабільний упродовж року.

Свердловина чи криниця

Криниця глибиною 5-10 метрів живиться верховодкою – шаром, який першим реагує на посуху, паводки та стоки з полів. Свердловина на пісок (20-40 метрів) або на вапняк (від 60 метрів) дає воду стабільнішої якості й у більшому об’ємі. Дебіт пісочної свердловини зазвичай становить 0,5-1,5 кубометра на годину, чого достатньо для родини з чотирьох осіб, артезіанська видає 3-5 кубів і може обслуговувати кілька будинків одночасно.

Перед бурінням варто розпитати сусідів, які вже мають свердловини: на якій глибині вода, який дебіт, чи є пісок у воді. Це безкоштовна геологорозвідка, яка вбереже від замовлення зайвих метрів буріння.

Серце системи – насос

Підйом води з глибини понад 8-9 метрів – робота виключно для занурювального обладнання. Правильно підібраний насос для свердловини має відповідати одразу трьом параметрам: створювати напір з урахуванням глибини дзеркала води й висоти будинку, забезпечувати потрібну витрату та проходити за діаметром в обсадну трубу з зазором.

Розрахунок напору простий: глибина занурення насоса плюс висота до верхньої точки водорозбору плюс 10-15 метрів на втрати в трубах і комфортний тиск у крані. Для свердловини глибиною 30 метрів і двоповерхового будинку потрібен насос з напором приблизно 60-70 метрів. Продуктивність не повинна перевищувати дебіт свердловини, інакше насос осушить її та схопить сухий хід.

Обв’язка та захист

Сам насос – лише половина системи. Щоб вода в кранах була під стабільним тиском, а обладнання не вмикалося на кожне відкриття змішувача, потрібна обв’язка:

  1. гідроакумулятор на 50-100 літрів згладжує перепади тиску і зменшує кількість пусків;
  2. реле тиску вмикає та вимикає насос у заданому діапазоні;
  3. захист від сухого ходу зупиняє двигун, коли рівень води падає;
  4. зворотний клапан утримує стовп води в магістралі;
  5. фільтр грубого очищення затримує пісок і зважені частки.

Окрема тема – кесон або приямок. Оголовок свердловини має бути захищений від промерзання та поверхневих вод, а труба в будинок – прокладена нижче глибини промерзання ґрунту, для більшості регіонів України це 80-120 сантиметрів.

Комплект обладнання розумно купувати в одного постачальника: так простіше узгодити характеристики насоса, автоматики та гідроакумулятора між собою. Інтернет-магазин інженерної сантехніки VAKO спеціалізується саме на насосному обладнанні й системах водопостачання – консультанти допоможуть звести всі параметри системи докупи ще на етапі підбору.

Типові помилки при облаштуванні

Найпоширеніша помилка – насос, підвішений на власному кабелі. Кабель не розрахований на вагу агрегата зі стовпом води в шлангу: жили розтягуються, ізоляція тріскається, і насос іде на дно разом з обірваним живленням. Підвішувати обладнання можна тільки на трос з нержавіючої сталі або міцний капроновий шнур, а кабель кріпити до троса стяжками з провисанням.

Друга за частотою помилка – економія на діаметрі водопідйомної труби. Труба 25 мм на глибині 40 метрів з’їдає до чверті напору насоса на тертя. Для занурювальних насосів стандарт – труба 32 мм, і різниця в ціні відбивається зниженим споживанням електрики вже за перший рік.

  • Не запускайте новий насос без перевірки напруги – сільські мережі часто просідають до 190 вольт;
  • стабілізатор для насоса – не розкіш, а страховка двигуна;
  • перший місяць контролюйте воду на пісок: винос породи означає, що насос підвішений надто низько;
  • оптимальна точка підвісу – за 2-3 метри від дна свердловини.

Обслуговування: що робити раз на рік

Автономна система водопостачання не вимагає багато уваги, але зовсім без неї теж не обходиться. Раз на рік перевіряйте тиск повітря в гідроакумуляторі: він має бути на 0,2 бара нижчим за тиск увімкнення насоса. Груша без підкачування провисає, бак заповнюється водою повністю, і насос починає стартувати на кожне відкриття крана – це найшвидший спосіб убити двигун.

Заодно промийте сітчастий фільтр грубого очищення і послухайте, як стартує насос: гудіння з затримкою пуску або клацання реле частіше за раз на хвилину при закритих кранах – привід викликати майстра, поки дрібна несправність не перетворилася на підйом обладнання з глибини.

Про якість води теж не забувайте: навіть артезіанська вода часто містить залізо і солі жорсткості вище норми. Перед покупкою фільтрів здайте воду на розширений аналіз у лабораторію – за його результатами підбирається схема очищення, від простого механічного фільтра до станції знезалізнення. Аналіз коштує недорого, а вгадування з фільтрами наосліп може обійтися в ціну ще одного насоса.

Свердловина з грамотно підібраним обладнанням служить 15-25 років без серйозних вкладень. Головне – не економити на насосі та захисній автоматиці: їх заміна разом з підйомом і монтажем коштує значно дорожче, ніж різниця в ціні при покупці.

Оцініть статтю