Істерика у дитини: причини, наслідки та ефективні методи боротьби

Істерика у дитини: як реагувати, коли все виходить з-під контролю

Істерика у дитини. Чи не ці два слова здатні викликати у батьків негайні відчути чогось між безсиллям і відчаєм? Начебто все було гаразд і раптом—слізьми змиває вас у безвість. Що відбувається у свідомості дитини, чому вони так реагують, і як нам із цим впоратися? Питання складні. Відповіді теж. Уявляєте?

Що таке істерика у дитини?

Давайте відразу розберемося, що таке ці нервові вибухи, які виводять будь-якого дорослого з рівноваги. Істерики у дітей—це емоційні прояви: надлишкові, яскраві, іноді нестримні. Зазвичай вони виникають у дітей дошкільного віку, хоча можуть довше залишатися актуальною проблемою і для молодших школярів.

В основі лежить боротьба різними емоціями, які важко або просто неможливо контролювати. Це може бути розчарування, злість, образа чи навіть втома. Ураган емоцій, що накочується і змиває з ніг усіх, хто поряд. Як-от стається ця епічна навала, коли омріяні фантазії не реалізуються. Уявляєте собі цю безнадійність? Погляньте…

Причини істерик: чому це стається?

Чомусь нам іноді здається, що діти—це такі маленькі дорослі, які повинні все розуміти й стійко витримувати удари долі. Але ж істерика у дитини не виникає на рівному місці, правда ж? В чому ж причина цих швидких збурень?

• Емоційна перевантаженість: Дитина може бути настільки насичена емоціями, що просто вибухає. Як вщерть повна склянка, куди ще крапля—і виливається через край.
• Брак комунікаційних навичок: Маленьким дітям часом важко висловити свої думки словами. Вони не мають у статки, які потрібні, щоб передати, що відчувають або хочуть. Певний же момент, і емоції виходять мимо їх контролю.
• Фізичний стан: Втома, голод, біль, дискомфорт (фізичний і ментальний) можуть стати причинами загострення.
• Перешкода або розчарування: Не отримавши бажаного, дехто занурюється в пучину раптової лють.

Що ж далі? Які способи допомоги існують? Як нам зрозуміти ці великі емоції маленької людини?

Методи боротьби з істериками: як заспокоїти бурю?

Перш ніж впасти в розпач, пригадайте—це лише фаза. Ефективні рішення існують.

Стратегії для батьків

Важливо розробити кілька стратегій, які допоможуть зменшити частоту та інтенсивність істерик у дитини.

Спокій та терпіння – ваші головні союзники

Коли дитина у вирі емоційного бунту, перш за все тримайте власний спокій. Ніколи не піддавайтеся на провокації. Ваш спокій—їхній сигнал. Немає нічого гіршого, ніж кричати у відповідь. Вони цього не зрозуміють. Це лише підвищить градус.

Залучення уваги

Іноді відволікання—ваш найкращий друг. Вказуйте на щось цікаве або захопливе, що могло б переключити їх увагу. Уретривіть їхній інтерес: “Поглянь на ту красиву машину!” або “О, ти бачив, як киця підстрибує?”

Терапія обіймами

Фізичний контакт—це потужна зброя. Ніжні обійми дадуть дитині зрозуміти, що вона у безпеці, що ви тут, щоб допомогти. Це може повернути її назад на землю. Справді.

Режими дня та відпочинок

• Забезпечуйте регулярний сон і час для відпочинку.
• Створюйте передбачувані розклади для дітей. Вони повинні знати, що їх чекає.
• Спробуйте знизити кількість емоційних стимулів, на які вони піддаються.

Іноді здається, що це нескінченна боротьба. Проте, знаєте що? Вони ростуть. Пожалійте їх, адже вони теж…

Чого робити не варто

Є багато порад, що не варто робити під час дитячої істерики. Перелічимо тільки деякі, які точно не будуть вам на користь.

Крик та покарання

• Крики жодним чином не допоможуть. Вони лише підсилять емоції і зроблять ситуацію нестабільною.
• Фізичне насильство або приниження—зовсім ні. Постійне покарання може викликати довготривалі емоційні проблеми.

Запам’ятайте: мурований снаряд зупинити неможливо. Дайте вентиляцію цьому вулкану.

Ігнорування або байдужість

Варто пам’ятати, що є ігнорування певних вчинків як стратегія – відволікання на що інше (але не ігнорування почуттів дитини). Проте байдужість… Що може бути більшим викликом для маленького сердечка?

Техніки перемовин

Перемовини не завжди найкращий вихід, але аналіз і пояснення в спокійному середовищі після істерики—це інше діло.

Таблиця: Рекомендовані дії під час істерики

На завершення. Істерика у дитини—не кінець світу. Це процес. Ви пройдете це разом, маючи терпіння, розуміння і, ніде правди діти, трохи любові. Звичайно, іноді треба зайти далеко, щоб зрозуміти, що ви завжди там… біля них. Що вас вони відчувають беззаперечно. І вони зовсім не самі в цьому світі хаосу і змін.