Влітку центр Львова виглядає як одна велика тераса. Столики виїжджають на тротуар, з’являються дерев’яні подіуми, вазони, навіси. Для гостя це атмосфера. Для власника закладу це квадратні метри, які комусь належать, і зазвичай належать вони місту.
Тут і починається непомітна проблема. Земля під будівлею і поряд з нею часто комунальна, а договору оренди немає: то не дійшли руки, то рада тягла з рішенням, то приміщення купили разом з усією історією попереднього власника. Логіка здається безпечною — немає підписаного договору, немає й платежу. Судова практика цю логіку зламала.
Свіжий приклад. У справі 645/6113/25 власник нежитлових будівель користувався ділянкою комунальної власності площею 0,1500 га і не оформив оренду з міською радою. Рада порахувала період з 1 січня 2020 по 31 грудня 2021 року і пішла до суду. Рішенням від 23 липня 2026 року з відповідача стягнули 941 408,15 грн основного боргу і 14 121,12 грн судового збору. Підставою стала не шкода і не вина, а стаття 1212 ЦК: фактичний користувач зберіг у себе кошти, які мав би сплатити як орендну плату. Аргументи відповідача про те, що ділянкою користувались й інші особи, а право власності громади не зареєстроване, суд не прийняв. Механіка тут не львівська і не харківська, вона однакова для будь-якої громади, тому юристів у Львові, які ведуть спори з міською радою, такі рішення цікавлять не менше за колег з інших міст.
Підхід змінився, і зміна принципова. Кілька років тому відсутність підписаного договору відповідачі трактували як відсутність обов’язку платити орендну плату, і радам доводилось йти через складні деліктні зобов’язання і доводити шкоду. Тепер достатньо самого факту власності на комерційну або промислову будівлю, а суди застосовують статтю 1212 і статтю 1214 ЦК напряму. Відсутність зареєстрованого права оренди за статтями 125 і 126 Земельного кодексу теж нічого не змінює: обов’язок платити виникає з самого факту користування.
Що з цим робити власнику приміщення. Перше: підняти документи і перевірити, чи є взагалі договір оренди землі під вашою будівлею і чи він зареєстрований — рішення про передачу ділянок в оренду Львівська міська рада оприлюднює у себе на сайті. Друге: з’ясувати площу, яку рада вважає вашою — саме площа і нормативна грошова оцінка формують суму, і тераса на подіумі тут теж рахується. Третє: не розраховувати, що тривалий процес зекономить гроші, бо вина власника в новій практиці не досліджується взагалі. Четверте: якщо договору немає, дешевше ініціювати його самому, ніж чекати позову за минулі роки.
І остання деталь, найнеприємніша. Стягують ретроспективно, за періоди, які вже пройшли, а не з дня рішення. Тобто заклад може працювати спокійно три роки, а рахунок отримати за всі три одразу. Сума в майже мільйон гривень у цій справі виникла не з надбавок і штрафів, а просто з площі, помноженої на час.
