Коли звертатися до кардіолога?

За даними статистики приблизно 500 тисяч жителів України помирають саме через серцево-судинні захворювання (ССЗ), а у світі летальний результат через ці патології констатується щорічно майже у 9, 4 мільйонів людей. Протягом багатьох років зберігається високий відсоток інвалідизації, спровокованих ССЗ. Як не поповнити лави постраждалих через цю актуальну проблему? Коли потрібно записатися на консультацію до кардіолога та як часто слід відвідувати цього фахівця? Відповіді на ці запитання вам допоможе отримати ця публікація.

Виконати необхідні для діагностики ССЗ аналізи можна у лабораторії INVIVO, а записатися на консультацію до кардіолога в клініці INVIVO. Усі дослідження виконуються з урахуванням рекомендацій ВООЗ та МОЗ України. Вони проводяться за допомогою сучасної лабораторної техніки, яка гарантує отримання точних результатів.

Як часто має проводитися консультація кардіолога?

Профілактика вважається одним із найефективніших способів зберегти здоров’я та запобігти розвитку небезпечних захворювань. Регулярні обстеження допомагають виявляти порушення на ранніх стадіях, контролювати вже наявні патології та знижувати ризик ускладнень. У поєднанні зі збалансованим харчуванням, фізичною активністю та вакцинацією це формує основу довгого та активного життя.

Спостереження при вже виявлених серцево-судинних захворюваннях

Людям із уже діагностованими ССЗ рекомендується відвідувати кардіолога слід не рідше одного разу на півроку. За потреби лікар може скоригувати частоту візитів залежно від стану пацієнта.

Дитячий вік

• Турбота про серцево-судинну систему починається ще до народження і первинну оцінку проводять під час планового УЗД плоду.
• Перед вступом до дитячого садка бажано повторне обстеження для виключення вроджених патологій.
• У шкільному віці особливу увагу приділяють підліткам, дітям-спортсменам та тим, хто перебуває у групі ризику.
• Після тяжких інфекцій (наприклад, грипу, ангіни або COVID-19) рекомендується проведення УЗД серця для виключення ускладнень (міокардит або перикардит).

Дорослі до 35 – 40 років

Частота обстежень визначається рівнем індивідуального ризику:

• при низькому ризику – профілактичний огляд раз на 5 років;
• при помірному ризику – приблизно раз на 2 роки.

Після 40 років

З віком значення профілактики зростає. Рекомендується:

• виконувати ЕКГ та УЗД серця кожні 2 роки;
• здавати загальний та біохімічний аналіз крові щорічно;
• контролювати ліпідний профіль не рідше ніж 1 раз на рік;
• перевіряти рівень гомоцистеїну та С-реактивного білка щорічно;
• проходити УЗД судин голови, шиї та нижніх кінцівок кожні 2 роки.

Після 55 років

Навіть за відсутності скарг усі перелічені обстеження рекомендується виконувати щорічно, оскільки ризик серцево-судинних захворювань значно зростає.

Показання для позапланової консультації кардіолога

Існують симптоми, поява яких може вказувати на порушення в роботі серцево-судинної системи та потребує обов’язкової консультації кардіолога. Ігнорувати такі сигнали не варто, особливо якщо вони повторюються чи посилюються з часом.

До найбільш насторожуючих проявів відносяться:

• біль або дискомфорт (відчуття стискання, печіння або тяжкості) в ділянці грудної клітки;
• відчуття перебоїв у роботі серця, «завмирання» чи прискореного серцебиття;
• раптові припливи крові до голови;
• виражене серцебиття чи почуття пульсації у тілі;
• підвищення артеріального тиску;
• задишка, що виникає як при фізичному навантаженні, так і у спокої;
• епізоди втрати свідомості чи переднепритомні стани;
• запаморочення без очевидної причини;
• підвищена стомлюваність та зниження переносимості звичних навантажень;
• набряки обличчя, рук чи ніг;
• підвищений рівень холестерину.

Поява одного чи кількох із цих симптомів – вагомий привід не відкладати візит до фахівця. Своєчасна діагностика дозволяє виявити можливі порушення на ранній стадії та запобігти розвитку серйозних ускладнень.

Фактори ризику розвитку патологій судин і серця

До групи підвищеного ризику ССЗ належать люди, у яких є один або кілька наступних факторів:

• вік: чоловіки від 55 років і жінки від 65 років;
• стійке підвищення артеріального тиску;
• надлишкова маса тіла або ожиріння;
• цукровий діабет та інші порушення вуглеводного обміну;
• захворювання щитовидної залози;
• хронічні хвороби нирок;
• спадкова схильність до серцево-судинних захворювань;
• гіперхолестеринемія;
• незбалансоване харчування з надлишком жирів та нестачею корисних нутрієнтів;
• тривала психоемоційна напруга та хронічний стрес;
• низький рівень фізичної активності;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• вживання наркотичних речовин;
• регулярне вплив шкідливих виробничих чинників.

Наявність навіть кількох із цих факторів суттєво збільшує ризик серцево-судинних захворювань. У таких випадках особливо важливо регулярно проходити профілактичні обстеження та коригувати спосіб життя під наглядом лікаря.

Які захворювання серця діагностує та лікує кардіолог?

• Ішемічна хвороба серця
• Інфаркт міокарда
• Стенокардія
• Різні аритмії
• Гіпертонічна хвороба
• Атеросклероз
• Вроджені та набуті вади серця
• Пері-, міо- та ендокардит
• Кардіодистрофія
• Кардіосклероз
• Серцева недостатність та ін.

Як підготуватися до візиту до кардіолога та як відбувається консультація?

Відвідування кардіолога у багатьох викликає хвилювання, особливо, якщо це перша консультація. Проте правильна підготовка допомагає зробити візит більш спокійним та максимально інформативним.

Перед прийомом бажано зібрати всі наявні медичні документи (результати аналізів крові та сечі, ЕКГ, УЗІ серця та ін.). Важливо заздалегідь скласти список всіх препаратів що приймаються, включаючи як призначені лікарем, так і безрецептурні засоби.

Консультація починається з детальної розмови. Лікар уточнює скарги, характер симптомів та обставини їхньої появи. Також велике значення має інформація про наявність ССЗ у близьких родичів. Додатково обговорюються особливості способу життя: рівень фізичної активності, харчування, наявність стресів та шкідливих звичок.

Після опитування проводиться фізикальне обстеження. Фахівець вимірює пульс, артеріальний тиск (при необхідності, на обох руках), прослуховує серце та легені, оцінює загальний стан. Лікар може звернути увагу на колір шкіри, губ, вушних мочок, оскільки їх зміни іноді вказують на порушення кровообігу. Також оцінюється наявність набряків, особливо у кінцівках, що може бути ознакою серцевої недостатності.

За підсумками прийому кардіолог при необхідності призначає додаткові дослідження та формує подальший план діагностики чи лікування.

Які методи діагностики може призначити кардіолог?

За наявності ознак розвитку ССЗ чи високого кардіологічного ризику лікар може призначити додаткові лабораторні та інструментальні дослідження.

Можуть бути рекомендовані такі аналізи:

• розширена ліпідограма для оцінки порушень жирового обміну та ризику розвитку атеросклерозу;
• кардіологічний профіль, що дозволяє виявити ознаки ушкодження серцевого м’яза;
• кардіоревматологічні тести для виявлення можливих запальних процесів у серцево-судинній системі;
• коагулограма для оцінки системи згортання крові та ризику тромбоутворення;
• дослідження рівня електролітів контролю водно-электролитного балансу організму;
• імунологічні аналізи (за підозри на імунні порушення);
• гормональні дослідження виявлення можливих ендокринних причин серцевих симптомів.

При необхідності лікар також може призначити функціональні та візуалізаційні методи діагностики, включаючи ЕКГ, тести навантаження, Ехо-КГ, КТ- або МРТ-ангіографію, а також оцінку кальцієвого індексу коронарних артерій та інші сучасні методи обстеження судин і серця.

Для комплексної діагностики в окремих клінічних ситуаціях INVIVO можуть виконуватися готові лабораторні пакети, що дозволяють оцінити відразу кілька показників в рамках одного дослідження:

• 12.01. та 12.03 «Кардіоваскулярний ризик» (малий та повний)
• 16.04. «Біохімічне дослідження крові»
• 16.12. «Ліпідограма»
• 21.32. «Здоров’я 5 в 1: серце, нирки, підшлункова печінка, жовчний міхур»
• 21.44. «Щорічне обстеження чоловіка»
• 21.45. «Щорічне обстеження жінки»
• 22.49. «Профілактичний Check-up»
• 22.58. «Кардіоризик»

Вибрати відповідний саме вам пакет допоможе лікар.

На завершення

Серцево-судинні захворювання, як і раніше, займають перше місце серед причин смертності в усьому світі. Слід пам’ятати, що більшість ускладнень можна запобігти. Рання діагностика, регулярні профілактичні огляди у кардіолога та уважне ставлення до власного здоров’я суттєво знижують ризик розвитку тяжких ССЗ. Важливо не ігнорувати рекомендації спеціалістів та своєчасно проходити необхідні обстеження. Турбота про здоров’я судин та серця має бути системною – від контролю факторів ризику до регулярних консультацій з лікарем та виконання призначених аналізів.

Всю необхідну лабораторну діагностику ССЗ та комплексні програми оцінки кардіорисків можна пройти в лабораторних центрах INVIVO. Інформацію про доступні дослідження, правила підготовки та акції легко знайти на офіційному сайті invivo.ua. INVIVO – це точність, безпека та комфорт на всіх етапах обстеження!